Не співай же, скрипочко, ти не плач
Ти душі моєї не розчулиш
Струни срібні більше не зазвучать
Пальці білі смичок вже забули
Я з тобою говорити могла
Як з своєю рідною сестрою
Про любов, про щастя, про діла
Про усе таємне тільки з тобою!
Знала ти усі мої думки
Розуміла всі мої капризи
Розділяла радощі і сум
Почуттів моїх незаймані репризи
Я з тобою більше не поділюсь
Всім отим, що зачепило душу
Наче струни там, і залягло
Зазвучало, я ж мовчати мушу
Більше, сестро, не співай же
Не плач
Не розтравлюй душу, прошу
Молю
Ти мені розрадою була
А тепер мовчи, мовчи
Мовчи
Я з тобою говорити могла
Як з своєю рідною сестрою
Про любов, про щастя, про діла
Про усе таємне тільки з тобою!
Скрипочко, не грай, не грай
Не грай!
Не співай же, скрипочко
І не плач Не співай!
