ти, попри біль і втому
моє серце руками прикрив
вітер, що йде за тобою
то є гріх, що собі не простив
повернись, я приймаю біль
твоїх очей, так глибоко самотніх
самотньо-глибоких очей
де двоє нас, лише одна тінь
твої гріхи завязали очі мої
де двоє нас, лише одна тінь
повернись, не залишу тебе в самоті
я, попри біль і втому
твоє серце руками прикрила
разом ми, але річ не в тому
я не можу розправити крила
повернись, я приймаю біль
твоїх очей, так глибоко самотніх
самотньо-глибоких очей
де двоє нас, лише одна тінь
твої гріхи завязали очі мої
де двоє нас, лише одна тінь
повернись, не залишу тебе в самоті
я, розчиняюсь у твоїх очах
ти моє божевілля і кохання водночас
якщо не зможем ми іти одним шляхом удвох
землі залишим одну тінь на крилах чотирьох
де двоє нас, лише одна тінь
твої гріхи завязали очі мої
де двоє нас, лише одна тінь
повернись, не залишу тебе в самоті
ти, попри біль і втому
моє серце руками прикрив
